Індивідуальний тур до Чорнобиля

Місто Чорнобиль: проїзд по центру міста до парку-меморіалу «Зірка Полинь». Алея евакуйованих населених пунктів → пам’ятник «Третій янгол» →пам’ятник «Чорнобиль-
Фукусіма» → пам’ятник В.І. Леніну → будинок культури в якому проходив суд над винуватцями аварії.

Поділ: паромна переправа через р. Прип’ять.

Чорнобильский затон: колишній судоремонтний завод і цвинтар кораблів.

Експозиція роботів і техніки: зразки, що приймали безпосередню участь у ліквідації
аварії на ЧАЭС (радіокерований самоскид Коматцу, робот- місяцехід СТР-1, робот
МОБОТ-Ч, робот-розвідник MF-2, робот Білоярець, маніпулятор Foresteri, машина
дезактивації АРС-14, бронетранспортери БТР-70, БРДМ-РХБ).

Пожежна частина №3 міста Чорнобиль (ППЧ №17): третя за рахунком бригада, що
прибула в ніч аварії на гасіння энергоблока АЭС.

Оглядова зупинка на мосту через р. Прип’ять: вид на станцію і на Чорнобильський
затон.

ЗГРЛС “Дуга-1”: технічна і робоча зона.

Військова частина 74939 (офіційно: центр дальнього тропосферного зв’язку): об’єкт,
що входив в Систему попередження про ракетний напад для спостереження за пусками
міжконтинентальних баллістичних ракет з территорії США.

Фазована антенна решітка (велика і мала антени): єдиний вцілілий элемент прийому радіосигналів, що входив у комплекс «Дуга-1».

Коммунікаційна: критий технологічний коридор довжиною 800 метрів, що забезпечувала передачу сигнала у КОЦ.

Командно-обчислювальний центр: центр комплексу “Дуга-1” з радянським суперкомп’ютером К340 и залом керування.

Учбовий центр (імітаційний): центр по підготовці персоналу, що обслуговував комплекс “Дуга-1”.

Військове містечко Чорнобиль-2: пожежна частина, дитячий садочок, школа, офіцерський клуб.

3-я черга будівництва ЧАЭС: недобудовані 5 і 6 энергоблоки, будівництво яких після аварії було заморожено.

Градирні: высотою 130м, призначались для охолодження води з 5 та 6 реакторів ЧАЭС.

Портальний кран КП-640: самий потужний кран в СРСР, використовувався при монтажі элементів реакторів.

Цех укрупнення: в ньому виконувалась збірка корпуса реактора.

Відвідування приміщень ЧАЭС: санпропускник, адміністративно-побутовий корпус №1, центральний щит управління відкритим розподільчим пристроєм, блочний щит управління 3-го энергоблока, інтегрована автоматична система контролю об’єкта «Укриття», зал головних циркуляційних насосів реактора.

ПЗРЗ «Буряківка»: единий вцілілий могильник техніки і обладнання. Роботи, гелікоптери, важка армійська і автомобільна техніка.

Покинуті села Машево і Красне: полісські села на лівому березі р. Прип’ять, у с. Красне знаходиться покинута церква Архистратига Михаїла збудована у 1800 р.

Залізнодорожня станція «Янів»: відстійник важкої інженерної техніки і з/д транспорту.

місто Прип’ять: вул. Дружби народів, перший мікрорайон, з нього почалась міська забудова.

Монумент Дружби народів: пам’ятник єднанню радянського народу.

Спецпральня: з часів аварії пункт дезактивації спецодягу персоналу і ліквідаторів.

Лікарня міста Прип’ять (МСЧ-126): місце куда в ніч аварії поступали перші постраждалі від вибуху на ЧАЭС.

Річковий вокзал і кафе Прип’ять: звідси почнеться пішохідна прогулянка по місту.

Вид на Портові крани і дебаркадер: з причалу річвокзалу в Яновському затоні.

Вул. Курчатова: кінотеатр Прометей, музична школа, Комбінат побутового обслуговування, мозаїчне панно роботы І. Литовченка.

Центр міста Прип’ять: будинок міського виконкому партії, післе аварії в ньому розміщувалось керівництво спецпідприємства «Комплекс» котре займалось дезактивацією, утилизацією і захороненням радіоактивних відходів і забрудненної техніки.

Готель Полісся: місце засідання Державної комісії, на його даху у приміщенні літньої площадки ресторану разміщувались авіанавідники ВПС СРСР.

Торговий центр і універсам самообслуговування: радянський супермаркет і центральний ресторан міста.

БК Энергетик: центр культурного життя міста. В приміщенні Будинку культури розміщувались різноманітні гуртки і спортивні секції. Також знаходився зал урочистих подій, кінотеатр, басейн, бібліотека, кіностудія та радіостудія.

Парк аттракціонів: парк котрий мав відкритися 1 травня 1986 р. (колесо огляду/машинки/гойдалки/аттракціон Ромашка).

Школа: одна з міських шкіл, що збудована за індивідуальним проектом.

міський відділок міліції: оплот правоохоронців з камерами тимчасового утримання і штраф-майданчиком ДАІ.

Пожежна частина ППЧ-6: пожежна частина міста Прип’ять, екіпажі якої другими прибули на гасіння четвертого энергоблока.

ДНПП «РАДЭК»: лабораторія дозиметрії котра займалась моніторингом радіаційної обстановки по всій Зоні відчуження.

Грейферний захват: один з самих радіоактивних об’єктів у Зоні. Грейфер використовувався для розбору завалів на дахах і в машинному залі ЧАЭС.

Залишки роботів: у колишніх міських автомайстернях після аварії був обладнаний пункт зберігання і обслуговування роботів, що працювали у найпотужніших радіаційних полях.

Завод «Юпітер»: офіційно завод виготовляв різноманітне радіоустаткування і деталі для магнитофонів, секретна частина заводу випускала «засоби технічного контролю» для КДБ і МВС СРСР.

Житлові райони міста Прип’ять: радянська міська забудова підвищеного комфорту, панорамний вигляд на місто.